З досвіду роботи

Формування самоосвітніх компетенцій

шляхом

           використання новітніх технологій на уроках

Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності, а звідси – якісно іншого рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, тобто «здатності до навчання впродовж всього життя»

На формування в підростаючого покоління «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей  і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» вказує й Національна доктрина розвитку освіти.

Школа не завжди справляється зі своєю соціалізуючою функцією – забезпечити підростаюче покоління засобами самовизначення в трудовому, соціальному, політичному й економічному житті. Лише готуючи особистість здатну до самоосвіти, сучасна школа може реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв’язання особистих проблем, здібного до творчості, саморозвитку та самореалізації. Розширення світогляду, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали потребою сучасності.

Для вирішення цих проблем багато вчителів в Україні, зокрема вчителів хімії, використовують інноваційні технології, які роблять ставку на внутрішні особистісні фактори мотивації учнів, на властиві дітям потреби саморозвитку, на прагнення самовираження, самоствердження, самовизначення, й самоврядування.

На уроках хімії я використовую такі інноваційні технології при організації самоосвітньої діяльності учнів:

-         Технологія формування творчої особистості;

-         Технологія навчання як дослідження;

-         Особистісно-орієнтована технологія.

При формуванні у школярів потреби у самоосвіті, враховується характер і зміст самостійної роботи: відповідність інтересам, доступність у подоланні інтелектуального бар’єру.

Щоб створити відповідні умови для самореалізації й саморозвитку учнів через самоосвіту, я, перш за все, визначаю потенційні можливості учнів, їхні інтереси; на основі цих знань пропоную учням цікаві й доступні для них завдання, виходячи з результатів анкетування [додаток 1].

Під час вивчення рівня підготовки до самоосвітньої діяльності я використовую такі форми роботи як аналіз; порівняння; виділення головного, суттєвого; установлення причинно-наслідкових зв’язків; самоконтроль.

Впродовж навчального року відстежую результати своєї взаємодії з учнями у процесі організації самоосвіти, постійно коригуючи її.

Кінцева ж діагностика дозволяє виявити ефективність цієї роботи, рівень психосоціального зростання учнів та їхньої задоволеності самоосвітнім процесом і його результатами. В учнів формується активна життєва позиція, розвиток самоосвітніх умінь та навичок організації своєї навчальної діяльності, що дозволить учням у майбутньому організовувати будь-яку діяльність.

Можна виділити наступні етапи самоосвітньої діяльності учнів:

 На етапі планування учні обирають форми та засоби самоосвіти. Це може бути індивідуальна самоосвіта, яка передбачає безпосередньо самостійне опрацювання джерел інформації та колективні форми самоосвіти (підготовка до семінарів, захисту проектів, конференцій).

На етапі реалізації учні вже безпосередньо працюють з джерелом інформації. Саме на цьому етапі дуже важливо враховувати, наскільки учень підготовлений до такої діяльності, а саме рівень сформованості пізнавальної самостійності, предметних та загально навчальних знань, умінь та навичок

На етапі аналізу здійснюється контроль результатів своєї роботи. Дуже важливо, щоб учень мав:

-         здатність до самоконтролю (властивість особистості знаходити й виправляти свої помилки та недоліки в діяльності);

-         адекватну самооцінку (здатність особистості об єктивно оцінювати свої можливості);

-         здатність до рефлексії й коригування.

Проблема формування готовності до самоосвіти на уроках хімії зводиться до виховання в учня прагнення постійно вдосконалювати свої знання з предмету, вміння самостійно здійснювати процес пізнання та його організовувати.

Проблема підготовки учнів до самоосвіти, її розв’язання на сучасному рівні - це розв’язання проблеми оволодіння всіма компонентами самоосвітньої діяльності. Основним шляхом, що допомагає в оволодінні всім комплексом самоосвітньої діяльності, є в першу чергу відповідна організація навчальної роботи школярів на всіх уроках та зокрема на уроках хімії.

Самоосвіта не може бути успішною, якщо не озброїти учнів системою вмінь та навичок навчальної праці - починаючи від знань хімічних символів до вміння розв’язувати складні задачі та хімічні рівняння. Від сфoрмованості цих умінь у значній мірі залежить навченість школярів, темпи переробки й засвоєння ними наукової та технічної інформації і в кінцевому підсумку - якість їх навчання.

На наступних уроках можна вчити учнів диференціювати навчальну діяльність за змістом. Перевагу варто надавати груповим формам роботи. Склад груп на кожному уроці може бути різним. Кожен учень одержує можливість здійснювати самооцінку й самоконтроль вродовж вивчення теми. Після проведення тематичної атестації вони дають самооцінку рівня своїх досягнень, відмічають адекватність своїх зусиль спрямованих на досягнення мети. На підставі отриманих даних виставляється підсумковий бал тематичної атестації.

 Таким чином, я намагаюсь створити такі умови за яких учні прагнуть не тільки здійснювати аналіз своєї навчальної роботи, а й адекватно її оцінювати. Це сприяє формуванню в них критичного ставлення до своєї навчальної діяльності, служить розвитку їхньої особистості, почуття відповідальності за самих себе.

Самоосвіта з хімії не може бути успішною, якщо не озброїти учнів системою вмінь та навичок навчальної праці - починаючи від уміння читати й писати хімічні формули, до самостійного розв’язання рівнянь та задач, здійснення самоконтроля за виконанням  завдань та внесення наступних корективів. Від сфoрмованості цих умінь у значній мірі залежить навченість школярів, темпи переробки й засвоєння ними наукової та технічної інформації і, в кінцевому підсумку, - якість їх навчання.